27 жовтня 2013

ПОРА УРОЖАЮ!

  Пора збору урожаїв надихає мене на різні думки. Згадую притчі Ісуса про часи жатви, про плоди, які Він поставив нас приносити Йому, про плід святого Духа в нас, а також серце наповнюється вдячністю Богу за різноманіття плодів, якими щороку Він так рясно забеспечує людей.
     

Нещодавно я відвідала своїх батьків і допомагала їм в зборі урожаю, який ще залишився на городі, буряки і морква. На фото я з татом на городі. Це був сонячний день і чудовий час разом!




      Прошу вас продовжувати молитися за моїх батьків та всіх інших родичів, щоб настав день, коли б вони вчинили “гідний плід покаяння”(Мв 3:8), “устами своїми визнавали Ісуса за Господа і серцем вірили, що Бог воскресив Його з мертвих”(Рим 10:9) і були б “наповнені плодів праведності через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу”(Фил 1:11).

 
      Будучи в батьків, Бог дав мені можливість відвідати одну з місцевих церков, яку я дуже люблю. Я рада, що змогла потрапити на свято подяки Богу за урожай і славити Його розом з моєю великою родиною у Христі. Я також дякую Богу за вас, дорогі друзі! За ваше служіння на місіонерській ниві разом зі мною. Не так багато людей в наш час вибирає слідувати за Христом чи віддавати свій час, сили та ресурси служінню. Однак Бог продовжує творити історію і, сьогодні, ми є її учасниками.
Завжди з подякою згадую кожного з вас в своїх молитвах і прошу, щоб Небесний Отець благословив вас в п’яти сферах: духовній, емоційній, соціальній, фізичній і трудовій.  
       Ми не часто маємо можливість зустрічатися, але молитва допомагає нам торкатися життя один одного і продовжувати вірити і служити благословенному Богу!
 
 
        Щиро дякую за кожну молитву і всяку допомогу в організації і проведенні Англійського Клубу в Київському Політехнічному Інституті. Близько 80 студентів щовечора приходили на трьохгодинні заняття з розмовної англійської мови. Бог забезпечив нас необхідним - приміщенням, американськими викладачами, необхідними матеріалами для уроків та самими студентами. Ми мали 4 класи по 20 студентів. Навіть, коли відбувалися незаплановані зміни, Бог давав сили і мудрості, щоб приймати рішення по-новому і залишатися на звязку зі студентами. Після закінчення клубу в ВУЗі, ми поїхали з 30ма студентами в Англійський табір на два дні біля Фастова, Київська обл. Вже на нейтральній території ми ближче знайомилися один з одним.
 
                                       
      

 
      Кожен студент з клубу вже почув Євангеліє від нас. Зараз щочетверга ми продовжуємо Англійський клуб з переглядом фільмів на англійській мові і дискусією про різні сфери життя людини. Моліться, будь-ласка, щоб Бог давав бажання студентам слідувати за Христом. Дякую!
 
“ВИ ВЖЕ НЕ ЧУЖІ Й НЕ ПРИХОДЬКИ, А СПІВГОРОЖАНИ СВЯТИМ, І ДОМАШНІ ДЛЯ БОГА” ЄФ 2:19
      В цьому році ми продовжуємо знайомитися з іноземними студентами, які навчаються в університетах Києва. Сідней з Кабо-Верде, другий рік навчається в Києвському Політесі. В минулому році він був учасником нашого розмовного українського клубу для іноземців, подружився з нами і влітку довірив своє життя Христу. Зараз Сідней ходить в церкву, на групу вивчення Біблії та приводить інших студентів на український клуб.
Фола з Нігерії, також студент в Києві, він увірував ще до того, як познайомився з нами. Ми раді, що Фола почав допомагати Сіднею в духовному рості, а також мріє про те, щоб інші іноземні студенти любили Бога!
 
 


20 вересня 2013

ЗУСТРІЧАЄМО ПЕРШОКУРСНИКІВ!

Привіт! Ось і почався новий навчальний рік у студентів і новий рік нашої роботи з ними. Знайомитися з першокурсниками і в цьому році ми прийшли з подарунками - яскравими щоденниками, які допоможуть їм планувати свій час, розвиватися в різних сферах студентського життя в університеті та за його межами і бути з нами на зв'язку протягом усього року. Ми молимося і очікуємо, що Бог, “який не хоче, щоб хтось загинув, але, щоб всі прийшли до пізнання істини”, дивовижним чином буде діяти в наших серцях і через нас і в цьому році!









   Вже з початком року ми відчували Божу підтримку і керівництво. Тому разом з нашою місіонерською командою, активними студентами-християнами та разом з вами, дорогі партнери, ми продовжуємо виконувати Велике Доручення Ісуса Христа і ПРАГНЕМО, щоб студенти, на яких ми разом впливаємо, були сумлінними; вдячними дітьми для батьків; свідомими і патріотичними громадянами; людьми з чесною і послідовною життєвою позицією; духовно орієнтованими людьми з гідними життєвими цінностями; людьми, котрі мають здоровий і культурний спосіб життя; людьми, здатними творити, служити, співчувати, віддавати на противагу споживчому менталітету, апатії і байдужості. 

Знайомтеся з Дімою (на фото в чорній куртці). В цьому році він успішно закінчив школу в м. Сміла, Черкаської обл. і вступив до Київського політеха. Цей розумний активний хлопець, який давно любить математику і з недавнього часу Бога, став відповіддю на молитви про нових хлопців в нашому служінні.
    Діма швидко влився в різні сфери служіння і вражає нас своєю сміливістю, посвяченням і відкритістю до нових знайомств з іншими першокурсниками в його групі та університеті в цілому.
Більше 1000 студентів отримали щоденник в подарунок і можливість відповісти на нашу дружбу. Моліться, будь-ласка, за Діму, його нових друзів і нові змінені Ісусом життя від серця до серця!



    Ще одна відповідь на молитви - це дружні відносини з головою студенсьної ради КПІ, який дає дозвіл для нас проводити тематичні зустрічі та англійські клуби для студентів в одному з найкращих актових залів ВУЗа. “12 днів без мами” стала першою в цьому році. 


Програму зустрічі підготували і провели самі студенти. Деякі з них робили кроки віри в нових відповідальностях. Наприклад, Тоня і Влад, які були ведучими зустрічі.  Минулої осені вони вперше познайомилися з нами і довірили життя Христу. Сьогодні - це вірні Богу і сміливі благовісники. 






Я була підбадьорена, що Сергій з Одеси, який теж вступив до КПІ і вже став старостою групи, був з нами. Я познайомилась з ним в літньому таборі в Херсоні і надіюсь, що протягом цього року Сергій вибере будувати своє життя з Ісусом і позитивно впливати на інших студентів разом з нами!



Знайомтесь, Анжела почала 4 рік свого навчання в Політесі. Ми познайомилися в минулому році. Тоді вона вислухала Євангеліє від мене і не проявила жодного інтересу. Після кількох моїх спроб будувати з нею відносини, вона все ще не відповідала і я її залишила. Нещодавно, я знов їй написала і була здивована. Анжела сказала, що весь цей час думала про мене і не наважувалась написати. Вона також вперше прийшла на зустріч і далі буде...

ТАКОЖ ПРО НОВИНИ СЛУЖІННЯ В КПІ ДИВ. ТУТ http:://vk.com/clubcampuskpi  та http://campuskpi.com/                                    





23 серпня 2013

КАЗАНЬ 2013 - ОЧИМА ОЧЕВИДЦІВ

ПРИВІТ! З 4 по 20 липня 11 студентів з України в тому числі я, взяти участь в незвичайному місіонерському проекті в столиці Татарстану, Казані. Два дні в дорозі двома потягами через Москву і ми досягли татарської столиці.






          Ми приєдналися до групи з 30 студентів з різних міст Росії, які теж приїхали в Казань для участі в проекті благовістя татарам. Татари були привітні, але вже з першого дня відчувалося, що ми в мусульманській країні.




В зв'язку з проведенням Універсіади, туристи з усього світу приїхали в Казань. Нашою групою ми  відвідали найбільшу мечеть Кол Шериф. Очевидним було те, як татари бережуть свої традиції і вірування.  
         В нашому проекті ми націлювалися на знайомство з татарськими студентами, які були волонтерами Універсіади. Щоб ті, які почувши і увірувавши в Євангеліє почали служіння серед татарських студентів спільно з помісними євангельськими церквами.




     НАША ГРУПА З УКРАЇНИ




      Для знайомства з татарськими студентами ми грали в футбол, волейбол, інші цікаві ігри. Наші студенти з різних країн організували культурні вечори: Український, Британський, Молдавський та Голанський.  Багато місцевої молоді приходили і були відкриті до дружнього знайомства і обміну контактами для подальшого спілкування.  Кожен день ми чули 1-2 історії про те, як хтось із татарських студентів приходив до Христа.  За 2 тижня проекта 15 татарських студентів увірували в Ісуса і ми разом раділи цьому. Більше 100 студентів приєднувались до наших щоденних заходів, де вони чули про Божу любов через особисті свідчення наших студентів і театральні сценки.





Обличчя цих молодих людей дуже малі на фото внизу, але Бог знає кожного з них по імені досконало. Будь - ласка, моліться, щоб багато з них відгукнулися на Божий призив в найближчий час і були вірні Йому все життя!


Однією з моїх цікавих зустрічей стало знайомство з Раїлею, волонтеркою Універсіади і студенткою 2-го курсу одного з найбільших ВУЗів Казані. Ми стали першими туристами, з якими вона познайомилася. Після першої короткої розмови, ми зустрілись наступного дня і виявилося, що вона не зустрічала подібних до нас, християн. Раїля зразу впевнено сказала: я мусульманка! Але згодом вона відкрито поділилася, що вона боїться прийти в мечеть, тому що не виконує всіх потрібних  правил і впевнена, що Бог не пробачить її. Вона була вражена нашою вірою Христу і любов’ю, яку ми маємо від Бога. 
          Наступного дня було велике мусульманське свято, але Раїля провела весь день з нами. Ми грали в спортивні ігри і знову мали хорошу духовну розмову. Вона взяла Новий Заповіт, як подарунок від нас. В неділю Раїля вперше прийшла в євангельську церкву і вкінці  служіння сказала: Я боялася говорити з християнами, але з вами я відчуваю ніби знайшла справжніх друзів, і я хочу більше знати про Ісуса Христа з Біблії.
           Будь –ласка, моліться за Раїлю і за інших шестеро татарських студентів, які також були з нами в євангельських церквах. Ми продовжуємо підтримувати відносини з ними через Інтернет.


СТУДЕНСЬКІ ІСТОРІЇ ОЧИМА ОЧЕВИДЦІВ : 


Мене звуть Тоня. Я студентка Київського Політехнічного Інституту. Восени я довірила своє життя Христу, як моєму Спасителю. Подорож в Казань стала моєю першою місіонерською поїздкою і я ніколи не забуду її.
        Цим літом не лише моє життя перевернулося з голови на ноги, але й життя тих, з ким ми познайомилися в Казані. Кожного дня ми мали чудовий розклад, який дозволяв нам спілкуватися з великою кількістю студентів, які ще не знають Христа і ділитися Євангелієм з ними.  Я боялася говорити про Христа з іншими, але на цьому проекті Бог змінив моє серце і запалив до цього. Він забрав мій страх і залежність від думки оточуючих.
        В перший день, коли ми розділилися на пари і пішли знайомитися з волонтерами в центрі міста, протягом 3 годин Бог дав чудові 17 розмов з татарськими студентами.                                                                                                                                                         
           Одного дня, сльози котилися по моєму лиці від радості. Одна дівчина, яка противилась Богу при першій розмові, захотіла ще раз зустрітися. Ми зустрілися і вже вона хотіла говорити про Христа, а в кінці розмови, вона плакала і молилася, щоб Христос спас її життя.  Для мене було очевидно, що це Божа робота, бо лише Він може відкривати істину і змінювати серця людей.  Через все це, я зрозуміла, що хочу бути вірною моєму Господу в малому, щоб бачити великі і дивовижні Його справи в мені і в серцях інших.  Я відчуваю, що я все ще в Росії. Я думаю і молюся про всіх, кого ми зустріли в Казані.                                                                                                
          Дуже дякую всім людям, хто молився і допоміг покрити мої витрати на цю подорож. Ви допомогли мені зрости в вірі і ділитися нею з іншими . Слава Богу!  


Я, Надя, студентка Київського університету будівництва і архітектури. (На фото друга справа) Це була моя перша місіонерська поїздка і я дуже вдячна Богу за те, що я могла зростати і укріплятися в вірі, і бути інструментом в Його руках.   
             Це був чудовий час нашого спільного благовістя під час Універсіади. Татари були дуже відкриті до туристів і годинами могли розповідати про їх культуру, традиції, релігію. З самого початку я молилася, щоб Бог  потужно використовував мене в спілкуванні з мусульманами. Однією з дівчат, яких я зустріла, була Айгуль. Вона була дуже відкрита для спілкування і в нас зав'язались дружні відносини. Декілька разів Айгуль чула Євангеліє від нас і все ще щодня приходила, щоб проводити час разом. В неділю вона прийшла з нами в євангельську церкву і була дуже вражена християнською атмосферою і спілкуванням. Азалія,  дівчина, яка ходить до цієї церкви теж подружилася з Айгуль і продовжує підтримувати відносини з нею. Слава нашому Великому Богу! Будь - ласка, моліться за Айгуль та інших.


Мене звуть Андрій, я студент Харківського національного університету. (На фото перший зліва) Я дуже вдячний за вашу молитовну і фінансову підтримку, яку я отримав цього літа. Я мав дивовижні можливості ділитися Христом з татарськими студентами під час Універсіади а Казані.           
            Волонтери і місцева молодь були дуже відкриті зустріти нас. Вони сміливо і відкрито проводили багато часу з нами в спілкуванні про особистість Ісуса Христа.       
                 Кожного дня ми проводили час в Слові Божому і розказували іншим свідчення того, як кожний з нас вирішив слідувати за Христом. Я молюся, щоб Бог зростив посіяне слово. Я був дуже підбадьорений тим, що 15 татар вперше з вірою звернулися до Христа протягом проекту.  Моє серце переповнене вдячністю Богу за те, що Він показує, як це чудово надіятися на Бога і довіряти Йому всім серцем!
                 Це не перша моя місіонерська подорож, але я в цій подорожі я ще більше зрозумів своє бажання посвятити своє життя місіонерському служінню Богу.  Слава Йому!


ЗУПИНИСТЬ НА ХВИЛИНКУ І ПОМОЛИСЬ ЗА ЛЮДЕЙ, ЯКИХ ТИ ЩОЙНО БАЧИВ НА ФОТО! БОГ ЛЮБИТЬ ЇХ ТАК САМО СИЛЬНО ЯК ТЕБЕ!