ЩАСЛИВОГО РІЗДВА ТА НОВОГО 2014!

Дякую Господу за ще один рік життя, служіння Йому та приближення того дня, коли ІСУС повернеться до нас у величі Своєї слави!

    Нехай Бог чудес, Вседержитель благословить Вас, Вашу родину і по-особливому відкривається Вам так само, як колись Симеону. Спаситель всіх народів даний нам, мир з Богом і Царство Небесне!

 
ДОВГООЧІКУВАНА ЗУСТРІЧ!

     В Єрусалимі був один чоловік на імя Симеон, людина праведна і побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому. І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не  побачить Христа Господнього.

          І привів його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з ним за законним звичаєм, він узяв його на руки, віддав хвалу Богові, та й сказав: Нині відпускаєш Свого    раба, Владико, згідно зі Своїм словом, у мирі, бо мої очі побачили Твоє Спасіння, яке Ти приготував перед обличчям усіх народів:

Світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля! І Його батько і мати дивувалися тим, що говорилося про Нього. (Луки 2:25-33)

     «Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Мої уподобання, каже Господь! (Єремія 9:23)

 

ПЕРЕДАЙ ВІРНИМ!

 

 

В цьому році радістю для мене стало учнівство з Настею. Настя, випускниця КПІ, приєдналася до нашого служіння і проходить навчання для місіонерів, в якому я їй допомагаю. Вона смілива благовісниця і вже має власних учениць.

 

 

 

З Тоньою (на фото справа) я познайомилась в минулому році, тоді вона і увірувала в Христа. Протягом року вона вчилася читати Біблію, молитися, приєдналася до місцевої церкви. Зараз її мама і сестра теж почали читати Біблію, а після її благовістя в гуртожитку, першокурсниця Саша увірувала і тепер Тоня допомагає їй в духовному рості.        

  Також Тоня почала раз в тиждень збирати в своїй кімнаті інших дівчат. Минулий раз прийшли 11 дівчат. Вони ще не слідують за Христом, але вже хочуть дружити з християнами.

 

БОЖЕ, Я МОЛЮ ЗА УКРАЇНУ!

 

 

      Бог навчає нас молитися за наших правителів, керівників і наставників. Сьогоднішня політична ситуація в країні ще більше до цього змушує. Нашою студентською групою ми відвідали майдан і разом з іншими християнами молилися за мир людей з Богом, один з одним і Божу милість в історії України, яка сьогодні продовжує писатися. Нехай Дух Святий направляє і вас в молитві за нашу країну! 

 

 

 

 

ПОРА УРОЖАЮ!

  Пора збору урожаїв надихає мене на різні думки. Згадую притчі Ісуса про часи жатви, про плоди, які Він поставив нас приносити Йому, про плід святого Духа в нас, а також серце наповнюється вдячністю Богу за різноманіття плодів, якими щороку Він так рясно забеспечує людей.
     

Нещодавно я відвідала своїх батьків і допомагала їм в зборі урожаю, який ще залишився на городі, буряки і морква. На фото я з татом на городі. Це був сонячний день і чудовий час разом!

      Прошу вас продовжувати молитися за моїх батьків та всіх інших родичів, щоб настав день, коли б вони вчинили “гідний плід покаяння”(Мв 3:8), “устами своїми визнавали Ісуса за Господа і серцем вірили, що Бог воскресив Його з мертвих”(Рим 10:9) і були б “наповнені плодів праведності через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу”(Фил 1:11).

 

      Будучи в батьків, Бог дав мені можливість відвідати одну з місцевих церков, яку я дуже люблю. Я рада, що змогла потрапити на свято подяки Богу за урожай і славити Його розом з моєю великою родиною у Христі. Я також дякую Богу за вас, дорогі друзі! За ваше служіння на місіонерській ниві разом зі мною. Не так багато людей в наш час вибирає слідувати за Христом чи віддавати свій час, сили та ресурси служінню. Однак Бог продовжує творити історію і, сьогодні, ми є її учасниками.

Завжди з подякою згадую кожного з вас в своїх молитвах і прошу, щоб Небесний Отець благословив вас в п’яти сферах: духовній, емоційній, соціальній, фізичній і трудовій.  
       Ми не часто маємо можливість зустрічатися, але молитва допомагає нам торкатися життя один одного і продовжувати вірити і служити благословенному Богу!

 

 

        Щиро дякую за кожну молитву і всяку допомогу в організації і проведенні Англійського Клубу в Київському Політехнічному Інституті. Близько 80 студентів щовечора приходили на трьохгодинні заняття з розмовної англійської мови. Бог забезпечив нас необхідним - приміщенням, американськими викладачами, необхідними матеріалами для уроків та самими студентами. Ми мали 4 класи по 20 студентів. Навіть, коли відбувалися незаплановані зміни, Бог давав сили і мудрості, щоб приймати рішення по-новому і залишатися на звязку зі студентами. Після закінчення клубу в ВУЗі, ми поїхали з 30ма студентами в Англійський табір на два дні біля Фастова, Київська обл. Вже на нейтральній території ми ближче знайомилися один з одним.

 

                                       

      

 

      Кожен студент з клубу вже почув Євангеліє від нас. Зараз щочетверга ми продовжуємо Англійський клуб з переглядом фільмів на англійській мові і дискусією про різні сфери життя людини. Моліться, будь-ласка, щоб Бог давав бажання студентам слідувати за Христом. Дякую!

 

“ВИ ВЖЕ НЕ ЧУЖІ Й НЕ ПРИХОДЬКИ, А СПІВГОРОЖАНИ СВЯТИМ, І ДОМАШНІ ДЛЯ БОГА” ЄФ 2:19

      В цьому році ми продовжуємо знайомитися з іноземними студентами, які навчаються в університетах Києва. Сідней з Кабо-Верде, другий рік навчається в Києвському Політесі. В минулому році він був учасником нашого розмовного українського клубу для іноземців, подружився з нами і влітку довірив своє життя Христу. Зараз Сідней ходить в церкву, на групу вивчення Біблії та приводить інших студентів на український клуб.

Фола з Нігерії, також студент в Києві, він увірував ще до того, як познайомився з нами. Ми раді, що Фола почав допомагати Сіднею в духовному рості, а також мріє про те, щоб інші іноземні студенти любили Бога!

 

 

ЗУСТРІЧАЄМО ПЕРШОКУРСНИКІВ!

Привіт! Ось і почався новий навчальний рік у студентів і новий рік нашої роботи з ними. Знайомитися з першокурсниками і в цьому році ми прийшли з подарунками - яскравими щоденниками, які допоможуть їм планувати свій час, розвиватися в різних сферах студентського життя в університеті та за його межами і бути з нами на зв'язку протягом усього року. Ми молимося і очікуємо, що Бог, “який не хоче, щоб хтось загинув, але, щоб всі прийшли до пізнання істини”, дивовижним чином буде діяти в наших серцях і через нас і в цьому році!

   Вже з початком року ми відчували Божу підтримку і керівництво. Тому разом з нашою місіонерською командою, активними студентами-християнами та разом з вами, дорогі партнери, ми продовжуємо виконувати Велике Доручення Ісуса Христа і ПРАГНЕМО, щоб студенти, на яких ми разом впливаємо, були сумлінними; вдячними дітьми для батьків; свідомими і патріотичними громадянами; людьми з чесною і послідовною життєвою позицією; духовно орієнтованими людьми з гідними життєвими цінностями; людьми, котрі мають здоровий і культурний спосіб життя; людьми, здатними творити, служити, співчувати, віддавати на противагу споживчому менталітету, апатії і байдужості. 

Знайомтеся з Дімою (на фото в чорній куртці). В цьому році він успішно закінчив школу в м. Сміла, Черкаської обл. і вступив до Київського політеха. Цей розумний активний хлопець, який давно любить математику і з недавнього часу Бога, став відповіддю на молитви про нових хлопців в нашому служінні.

    Діма швидко влився в різні сфери служіння і вражає нас своєю сміливістю, посвяченням і відкритістю до нових знайомств з іншими першокурсниками в його групі та університеті в цілому.

Більше 1000 студентів отримали щоденник в подарунок і можливість відповісти на нашу дружбу. Моліться, будь-ласка, за Діму, його нових друзів і нові змінені Ісусом життя від серця до серця!

    Ще одна відповідь на молитви - це дружні відносини з головою студенсьної ради КПІ, який дає дозвіл для нас проводити тематичні зустрічі та англійські клуби для студентів в одному з найкращих актових залів ВУЗа. “12 днів без мами” стала першою в цьому році. 

Програму зустрічі підготували і провели самі студенти. Деякі з них робили кроки віри в нових відповідальностях. Наприклад, Тоня і Влад, які були ведучими зустрічі.  Минулої осені вони вперше познайомилися з нами і довірили життя Христу. Сьогодні - це вірні Богу і сміливі благовісники. 

Я була підбадьорена, що Сергій з Одеси, який теж вступив до КПІ і вже став старостою групи, був з нами. Я познайомилась з ним в літньому таборі в Херсоні і надіюсь, що протягом цього року Сергій вибере будувати своє життя з Ісусом і позитивно впливати на інших студентів разом з нами!

Знайомтесь, Анжела почала 4 рік свого навчання в Політесі. Ми познайомилися в минулому році. Тоді вона вислухала Євангеліє від мене і не проявила жодного інтересу. Після кількох моїх спроб будувати з нею відносини, вона все ще не відповідала і я її залишила. Нещодавно, я знов їй написала і була здивована. Анжела сказала, що весь цей час думала про мене і не наважувалась написати. Вона також вперше прийшла на зустріч і далі буде...

ТАКОЖ ПРО НОВИНИ СЛУЖІННЯ В КПІ ДИВ. ТУТ http:://vk.com/clubcampuskpi  та http://campuskpi.com/                                    

КАЗАНЬ 2013 - ОЧИМА ОЧЕВИДЦІВ

ПРИВІТ! З 4 по 20 липня 11 студентів з України в тому числі я, взяти участь в незвичайному місіонерському проекті в столиці Татарстану, Казані. Два дні в дорозі двома потягами через Москву і ми досягли татарської столиці.

          Ми приєдналися до групи з 30 студентів з різних міст Росії, які теж приїхали в Казань для участі в проекті благовістя татарам. Татари були привітні, але вже з першого дня відчувалося, що ми в мусульманській країні.

В зв'язку з проведенням Універсіади, туристи з усього світу приїхали в Казань. Нашою групою ми  відвідали найбільшу мечеть Кол Шериф. Очевидним було те, як татари бережуть свої традиції і вірування.  

         В нашому проекті ми націлювалися на знайомство з татарськими студентами, які були волонтерами Універсіади. Щоб ті, які почувши і увірувавши в Євангеліє почали служіння серед татарських студентів спільно з помісними євангельськими церквами.

     НАША ГРУПА З УКРАЇНИ

      Для знайомства з татарськими студентами ми грали в футбол, волейбол, інші цікаві ігри. Наші студенти з різних країн організували культурні вечори: Український, Британський, Молдавський та Голанський.  Багато місцевої молоді приходили і були відкриті до дружнього знайомства і обміну контактами для подальшого спілкування.  Кожен день ми чули 1-2 історії про те, як хтось із татарських студентів приходив до Христа.  За 2 тижня проекта 15 татарських студентів увірували в Ісуса і ми разом раділи цьому. Більше 100 студентів приєднувались до наших щоденних заходів, де вони чули про Божу любов через особисті свідчення наших студентів і театральні сценки.

Обличчя цих молодих людей дуже малі на фото внизу, але Бог знає кожного з них по імені досконало. Будь - ласка, моліться, щоб багато з них відгукнулися на Божий призив в найближчий час і були вірні Йому все життя!

Однією з моїх цікавих зустрічей стало знайомство з Раїлею, волонтеркою Універсіади і студенткою 2-го курсу одного з найбільших ВУЗів Казані. Ми стали першими туристами, з якими вона познайомилася. Після першої короткої розмови, ми зустрілись наступного дня і виявилося, що вона не зустрічала подібних до нас, християн. Раїля зразу впевнено сказала: я мусульманка! Але згодом вона відкрито поділилася, що вона боїться прийти в мечеть, тому що не виконує всіх потрібних  правил і впевнена, що Бог не пробачить її. Вона була вражена нашою вірою Христу і любов’ю, яку ми маємо від Бога. 

          Наступного дня було велике мусульманське свято, але Раїля провела весь день з нами. Ми грали в спортивні ігри і знову мали хорошу духовну розмову. Вона взяла Новий Заповіт, як подарунок від нас. В неділю Раїля вперше прийшла в євангельську церкву і вкінці  служіння сказала: Я боялася говорити з християнами, але з вами я відчуваю ніби знайшла справжніх друзів, і я хочу більше знати про Ісуса Христа з Біблії.

           Будь –ласка, моліться за Раїлю і за інших шестеро татарських студентів, які також були з нами в євангельських церквах. Ми продовжуємо підтримувати відносини з ними через Інтернет.

СТУДЕНСЬКІ ІСТОРІЇ ОЧИМА ОЧЕВИДЦІВ : 

Мене звуть Тоня. Я студентка Київського Політехнічного Інституту. Восени я довірила своє життя Христу, як моєму Спасителю. Подорож в Казань стала моєю першою місіонерською поїздкою і я ніколи не забуду її.

        Цим літом не лише моє життя перевернулося з голови на ноги, але й життя тих, з ким ми познайомилися в Казані. Кожного дня ми мали чудовий розклад, який дозволяв нам спілкуватися з великою кількістю студентів, які ще не знають Христа і ділитися Євангелієм з ними.  Я боялася говорити про Христа з іншими, але на цьому проекті Бог змінив моє серце і запалив до цього. Він забрав мій страх і залежність від думки оточуючих.

        В перший день, коли ми розділилися на пари і пішли знайомитися з волонтерами в центрі міста, протягом 3 годин Бог дав чудові 17 розмов з татарськими студентами.                                                                                                                                                         

           Одного дня, сльози котилися по моєму лиці від радості. Одна дівчина, яка противилась Богу при першій розмові, захотіла ще раз зустрітися. Ми зустрілися і вже вона хотіла говорити про Христа, а в кінці розмови, вона плакала і молилася, щоб Христос спас її життя.  Для мене було очевидно, що це Божа робота, бо лише Він може відкривати істину і змінювати серця людей.  Через все це, я зрозуміла, що хочу бути вірною моєму Господу в малому, щоб бачити великі і дивовижні Його справи в мені і в серцях інших.  Я відчуваю, що я все ще в Росії. Я думаю і молюся про всіх, кого ми зустріли в Казані.                                                                                                

          Дуже дякую всім людям, хто молився і допоміг покрити мої витрати на цю подорож. Ви допомогли мені зрости в вірі і ділитися нею з іншими . Слава Богу!  

Я, Надя, студентка Київського університету будівництва і архітектури. (На фото друга справа) Це була моя перша місіонерська поїздка і я дуже вдячна Богу за те, що я могла зростати і укріплятися в вірі, і бути інструментом в Його руках.   

             Це був чудовий час нашого спільного благовістя під час Універсіади. Татари були дуже відкриті до туристів і годинами могли розповідати про їх культуру, традиції, релігію. З самого початку я молилася, щоб Бог  потужно використовував мене в спілкуванні з мусульманами. Однією з дівчат, яких я зустріла, була Айгуль. Вона була дуже відкрита для спілкування і в нас зав'язались дружні відносини. Декілька разів Айгуль чула Євангеліє від нас і все ще щодня приходила, щоб проводити час разом. В неділю вона прийшла з нами в євангельську церкву і була дуже вражена християнською атмосферою і спілкуванням. Азалія,  дівчина, яка ходить до цієї церкви теж подружилася з Айгуль і продовжує підтримувати відносини з нею. Слава нашому Великому Богу! Будь - ласка, моліться за Айгуль та інших.

Мене звуть Андрій, я студент Харківського національного університету. (На фото перший зліва) Я дуже вдячний за вашу молитовну і фінансову підтримку, яку я отримав цього літа. Я мав дивовижні можливості ділитися Христом з татарськими студентами під час Універсіади а Казані.           

            Волонтери і місцева молодь були дуже відкриті зустріти нас. Вони сміливо і відкрито проводили багато часу з нами в спілкуванні про особистість Ісуса Христа.       

                 Кожного дня ми проводили час в Слові Божому і розказували іншим свідчення того, як кожний з нас вирішив слідувати за Христом. Я молюся, щоб Бог зростив посіяне слово. Я був дуже підбадьорений тим, що 15 татар вперше з вірою звернулися до Христа протягом проекту.  Моє серце переповнене вдячністю Богу за те, що Він показує, як це чудово надіятися на Бога і довіряти Йому всім серцем!

                 Це не перша моя місіонерська подорож, але я в цій подорожі я ще більше зрозумів своє бажання посвятити своє життя місіонерському служінню Богу.  Слава Йому!

ЗУПИНИСТЬ НА ХВИЛИНКУ І ПОМОЛИСЬ ЗА ЛЮДЕЙ, ЯКИХ ТИ ЩОЙНО БАЧИВ НА ФОТО! БОГ ЛЮБИТЬ ЇХ ТАК САМО СИЛЬНО ЯК ТЕБЕ!